Понад 20-ть років працював у луганській «Зорі» Юрій Григорович Коваль. Він за цей час став легендою клубу, людиною, котра повернула «чорно-білих» в елітний дивізіон. Багато років Юрій Григорович віддав нашій команді, працюючи на різних посадах, але усюди приносив користь луганчанам.
Таке життя, що зараз Юрій Коваль, за сімейними обставинами, переходить в «Олександрію» (де проживає дуже давно) та буде займатися дитячим футболом.
Але ми не могли відпустили його без невеличкого інтерв’ю:
-Складаються так обставини, що треба бути вдома, в Олександрії, допомагати дружині. Відчуття змішані, рішення непросте. «Зоря» завжди в моєму серці. Я вже просто не уявляю іншу емблему на футболці. Я багато команд тренував, але «Зоря» - це найвдаліший етап кар’єри. Велике дякую президенту клубу, керівництву команди, вболівальникам за довіру, за те, що знов відчув драйв тренерської роботи, емоції від єврокубкових матчів.
Зараз дуже гарний тренерський штаб як в першій команді, так і в другій, тому впевнений, що все буде добре.
-Який момент найпам’ятніший для вас в «Зорі»?
-Всі моменти пам’ятаю – і боротьбу за виживання, і Прем’єр-лігу. Роботу з такими тренерами як Юрій Вернидуб, Віктор Скрипник, Патрік ван Леувен, Ненад Лалатовіч. Все це – щось нове, щось цікаве.
Залишилось також в душі і це складно пояснити гравцям теперішньої «Зорі» - що таке Луганськ та повний стадіон «Авангард». Ніхто не мав права грати погано. Це найяскравіша згадка. «Зоря» - це не просто слово, це бренд, це сила волі. Думаю, що мало команд, котрі могли б вижити в таких умовах, та ще й не просто вижити, а не розгубити свої бойові якості та постійно прогресувати.
Квитки
